- гучність
- —————————————————————————————гу́чністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гучність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до гучний 1). 2) фіз. Величина, яка характеризує слухові відчуття і залежить від інтенсивності звуку, форми його коливань та частоти. •• Гу/чність зву/ку параметр звуку, що характеризує слухове відчуття для даного звуку … Український тлумачний словник
слух — I у, ч. 1) тільки одн. Одне з п яти зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки за допомогою спеціального органа – вуха. || Здатність чути. || Здатність правильно сприймати музичні звуки різної висоти, сили, тривалості, тембру,… … Український тлумачний словник
шумопоглинальний — а, е. Який має здатність зменшувати гучність звуків, шум; призначений для зменшення шуму. Шумопоглинальна ізоляція … Український тлумачний словник
макрофонія — ї, ж. Підвищена гучність мовлення; ознака зниження слуху … Український тлумачний словник
посилюватися — юється, недок., поси/литися, иться, док. 1) Ставати сильнішим, більшим кількісно, могутнішим у політичному або економічному аспекті тощо. 2) Досягати вищого ступеня вияву, рівня розвитку і т. ін.; ставати відчутнішим, виразнішим; збільшуватися.… … Український тлумачний словник